Связаться Зв'язатися

Впровадження системи енергетичного менеджменту і інші нововведення у галузі енергоефективності

3 серпня 2022 року набрав чинності Закон України № 2392-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель».

Які нові обов’язки у сфері енергоефективності покладені на органи місцевого самоврядування?

Згідно із Законом, на органи місцевого самоврядування покладено нові завдання у сфері забезпечення енергоефективності. 

Так, виконавчі органи місцевих рад населених пунктів відтепер мають: 

  • забезпечувати функціонування системи енергетичного менеджменту, зокрема щодо будівель бюджетних установ;
  • подавати відомості до бази даних новоствореного національного фонду будівель (про фонд – читайте у наступних публікаціях).

Органи місцевого самоврядування протягом 36…48 місяців повинні забезпечити здійснення сертифікації енергетичної ефективності будівель, визначених Законом.

В яких установах впроваджуються системи енергетичного менеджменту?

З метою організації енергоефективних заходів у будівлях підлягають впровадженню системи енергетичного менеджменту будівель, зокрема, у таких бюджетних установах:

  • апаратах і органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • апараті Ради міністрів і органах виконавчої влади АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях;
  • підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління органів державної влади;
  • органах місцевого самоврядування.

Що включають системи енергетичного менеджменту бюджетних установ?

Для здійснення енергоефективних заходів Кабмін затверджує порядок, мету, цілі та етапи впровадження систем енергетичного менеджменту, а також визначає порядок їх реалізації.

Системи енергетичного менеджменту будівель у бюджетних установах передбачають:

  • енергомоніторинг (аналіз споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг) будівель 
  • збір енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель в національній Базі даних;
  • енергетичне планування, у тому числі планування фінансування та залучення інвестицій на здійснення енергоефективних заходів і видатків на оплату комунальних послуг;
  • підготовку пропозицій та планів щодо здійснення енергоефективних заходів;
  • розрахунок базового рівня споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг у відповідних будівлях;
  • здійснення публічних закупівель з дотриманням вимог щодо енергоефективності товарів та послуг, пов’язаних із споживанням енергії;
  • здійснення сертифікації енергетичної ефективності;
  • розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів для формування відповідального та ощадливого ставлення до споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг.

Фінансування впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту будівель у бюджетних установах буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів та коштів, отриманих як гранти або залучених з інших джерел.

Стратегія термомодернізації будівель

Для забезпечення стратегічного планування та реалізації довгострокових цілей у сфері енергоефективності Кабмін затверджує Стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року. Дія Стратегії поширюється на житлові будівлі та будівлі, які часто відвідують громадяни, усіх форм власності.

Стратегія переглядається кожні п’ять років з урахуванням результатів моніторингу її реалізації. 

Складовою частиною Стратегії є план заходів з її реалізації.

Зразкова роль органів державної влади щодо енергетичної ефективності будівель

З метою забезпечення зразкової ролі органів державної влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель Кабінет Міністрів України встановлює цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади, який переглядається кожні п’ять років.

Цей показник виражається числовим значенням щорічного зменшення споживання енергії, яке досягається в результаті приведення будівель до вимог з енергоефективності.

Вимога щодо досягнення цільового показника економії енергії поширюється на такі будівлі:

  • що перебувають у державній чи комунальній власності;
  • у яких розміщується апарат центрального органу виконавчої влади;
  • опалювана площа перевищує 250 м2.

Вимоги щодо досягнення цільового показника економії енергії не поширюється на будівлі, які:

  • належать до об’єктів культурної спадщини;
  • використовуються релігійними організаціями для проведення богослужінь, релігійних обрядів і церемоній, навчальних заходів;
  • забезпечують діяльність ЗСУ або інших органів із забезпечення національної безпеки та оборони.

Державна підтримка у фінансуванні термомодернізації та енергоефективних заходів

Фінансування здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства або енергосервісу.

Державна підтримка здійснюється шляхом:

  • інвестицій з державного бюджету та/або місцевих бюджетів, державних цільових програм;
  • пільгового кредитування і здешевлення кредитів (відшкодування відсотків за кредитами та/або частини суми кредиту);
  • відшкодування частини вартості енергоефективних заходів;
  • надання державних та місцевих гарантій за кредитами;
  • провадження стимулюючого тарифо- та ціноутворення на комунальні послуги та енергію;
  • здійснення державно-приватного партнерства;
  • спрямування коштів субсидій у фінансування енергоефективності, а також стимулювання одержувачів соціальної допомоги і субсидій до здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів.

Які будуть основні напрями надання державної підтримки?

Пріоритетними напрямами надання державної підтримки визначено:

досягнення класу енергетичної ефективності будівель не нижче мінімальних вимог;

впровадження автоматизованих систем моніторингу та управління інженерними системами будівель;

реконструкція та модернізація систем опалення;

встановлення у будівлях автономних систем з використанням відновлюваних джерел енергії, теплових насосів, систем акумуляції енергії тощо.

Висновки

Прийняття Закону № 2392-IX закріплює і поглиблює курс держави на енергозбереження і комплексну термомодернізацію країни.

Досягнення енергетичної ефективності будівель декларується як пріоритетний напрям державної політики. Запроваджуються заходи з планування, посилюється державна підтримка і контроль у цій сфері. Сподіваємось, що цей черговий важливий крок енергетичної реформи буде зроблено не тільки на папері.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дякуємо!

Очікуйте дзвінка на протязі години

Ми в соц. мережах

Мы в соц. сетях