
Нові будівельні норми ДБН В.2.2-5:2023 “Захисні споруди цивільного захисту” набирають чинності з 1 листопада: У складі яких об’єктів мають бути захисні споруди або споруди подвійного призначення?
Спеціалісти Консорціуму CLC Group підготували для вас огляд основних положень нового ДБН.
Необхідна кількість та місткість кожної захисної споруди та споруди подвійного призначення (СПП) визначається завданням на проєктування, виходячи з розрахункової кількості осіб, що підлягають укриттю, а саме:
- При реалізації вимог розділу ІТЗ ЦЗ у містобудівній документації відповідного рівня;
- При реалізації вимог розділу ІТЗ ЦЗ у проєктній документації на будівництво об’єктів різного призначення;
- Відповідно до кількості осіб, що постійно та/або періодично перебувають на об’єкті — залежно від функціонального призначення об’єкта, з урахуванням наступних положень:
Для закладів охорони здоров’я — на максимальну кількість осіб, що можуть одночасно (постійно та тимчасово) перебувати на об’єкті, але не менше найбільш чисельної робочої зміни персоналу та планової чисельності хворих.
Для закладів дошкільної і позашкільної освіти — для укриття 100% учасників освітнього процесу (вихованців, працівників тощо).
При реконструкції вбудованих та при новому будівництві окремо розташованих та прибудованих захисних споруд допускається зменшувати місткість до 60% від місткості закладу за умови, що укриттю підлягають всі особи, які можуть одночасно перебувати у будівлі у найбільш чисельну зміну.
Для закладів загальної середньої освіти — для укриття 100% учасників освітнього процесу.
При реконструкції вбудованих та при новому будівництві окремо розташованих та прибудованих захисних споруд допускається зменшувати місткість до 50% за умови, що укриттю підлягають всі особи, які можуть одночасно перебувати у найбільш чисельну зміну.
Для закладів вищої і професійної освіти — для 100% здобувачів освіти і працівників закладу у зміну.
При реконструкції вбудованих та при новому будівництві окремо розташованих та прибудованих захисних споруд допускається зменшувати місткість до 60% за умови, що укриттю підлягають всі особи, які можуть одночасно перебувати в будівлі.
Для громадських будівель — 100% розрахункової кількості осіб, що періодично перебувають на об’єкті. Розрахунок здійснюється відповідно до ДСТУ 8855 (згідно ДСТУ 8855 періодично перебуваючі – це сума тих, хто перебуває на об’єкті постійно і періодично).
Для житлових будинків — укриття 100% розрахункової кількості осіб, що постійно перебувають на об’єкті. Розрахунок здійснюється відповідно до ДСТУ 8855. Це мешканці будинку, постійний обслуговуючий персонал.
Для будівель виробничого, складського, адміністративно-побутового призначення — 100% розрахункової кількості осіб, що періодично перебувають на об’єкті відповідно до ДСТУ 8855.
Будівництво захисних споруд на об’єктах, що проєктуються з поділом на черги або пускові комплекси, здійснюється в складі першого пускового комплексу, першої черги будівництва, крім випадків коли в кожному пусковому комплексі та черзі передбачається будівництво окремих захисних споруд або СПП.
Основні положення щодо проектування споруд цивільного захисту.
Новий ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» набирає чинності з 1 листопада 2023 р. Ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва захисних споруд цивільного захисту:
- сховищ
- протирадіаційних укриттів (ПРУ)
- споруд подвійного призначення (СПП) із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів
Захисні споруди проектуються та будуються таким чином, щоб протягом певного часу (до 48 годин) створити належні умови для перебування людей, що підлягають укриттю, та забезпечити відповідний ступінь їх захисту від небезпечних чинників.
В житлових будинках і будівлях громадського призначення з метою раціонального використання простору рекомендовано проектувати СПП, які одночасно призначені:
- для використання за основним функціональним призначенням для забезпечення суспільних або господарських потреб (основне призначення);
- мають захисні властивості сховищ або ПРУ та можуть забезпечити умови для тимчасового перебування людей, що підлягають укриттю, під час дії надзвичайної ситуації.
СПП мають одночасно задовольняти вимогам, встановленим до обох функціональних призначень таких споруд.
Захисні споруди та СПП проектуються з урахуванням наступних вимог:
- приміщення, що використовуються для інших потреб у мирний час, повинні приводитись у готовність за призначенням у нормативні строки;
- необхідні мінімальні розрахункові параметри захисних властивостей сховищ, ПРУ та СПП визначаються залежно від їх класу і групи, що обирається відповідно до додатку А залежно від місцезнаходження об’єкта будівництва;
- проектні рішення повинні забезпечувати доступність та безпеку для маломобільних груп населення
- прибудовані і вбудовані захисні споруди мають бути заглибленими (розміщуються у підземних, цокольних і підвальних поверхах)
- окремо розташовані споруди проектуються заглибленими або частково заглибленими;
- допускається розташування захисних споруд та СПП або їх частин вище позначки землі за умови досягнення такими спорудами встановлених захисних властивостей шляхом обвалування ґрунтом; влаштування захисних екранів; багатошарових конструкцій тощо;
- окремо розташовані та прибудовані захисні споруди потрібно розміщувати за межами зон можливих завалів від інших будівель, а у разі неможливості – передбачати додаткові заходи забезпечення стійкості при завалах сусідніх будівель.
Не допускається розташовувати захисні споруди та СПП:
- під виробничими та складськими приміщеннями, в яких розташовано резервуари з речовинами, руйнування яких може призвести до ураження ними людей, що перебувають у захисних спорудах;
- у приміщеннях, в яких є магістральні та інші транзитні тепло- та водопроводи, якщо немає можливості двостороннього їх відключення, а також вводи електроенергії високої напруги;
- на схилах, не захищених від зсувів або інших небезпечних геологічних процесів;
- ближче за нормативні протипожежні відстані;
- ближче 30 м від сховищ або складів з горючими речовинами та матеріалами
- ближче відстаней, що забезпечують стійкість до надлишкового тиску вибуху, якщо у певному радіусі зберігаються вибухонебезпечні речовини і матеріали.